Наша ненька - то сонечко гарне,
І пригорне, і зрозуміє.
І тоді, коли небо хмарне,
Біле личко її біліє!
Стерпить біль, залікує рани,
Не промовить осуду слова,
Хоч лякають її горлопани,
Та від неї - щира промова.
Як не хочуть оті ворожбити,
Щоб вона розквітала гарно!
Бач, навчилися ями рити,
Та робота їх буде марна.
- Не впадеш, моя люба, з тобою
Скільки тих, що тебе цінують!
Лиш змахнеш ти своєю рукою,
І підтримають, і нагодують!
Наша ненька - то наша Вкраїна,
Де лани і садки вишневі…
В неї добра і гарна родина -
Це відомо було й Кобзареві!
Дні стоять не найкращі в неї,
Та гірке неодмінно скінчиться,
В пам'ять нам - героїв алеї...
Будем ненькою всі ми гордиться!
13.04.2014