метушня у бункері,
при зовнішньому спокої,
дроти гудуть під напругою, й доки
не вдарить грім,
не згубить нас молодими,
гайда вити рими, дивитись фільми,
варити чай і ділитись снами,
стріляти недопалками недопаленими,
у разі пожежі дзвонити тій,
що блищала очами,
наче Либідь - мертва ріка,
і з нами ховалась у тінь,
коли країна падала як така,
і межі коли падали.
ми летіли на схід
крізь надуману голубінь
непереможною армадою
плюндрувати весь світ