У Кочубеевны, у Мотри
Никак не сладится житьё.
К утру от слёз бессонных мокры
Подушки жаркие её.
Как пирамиды – встали склепы,
Скелет гарцует на коне,
И месяц, как лицо Мазепы,
Застыл недвижимо в окне.
Крадётся ночь дурною славой.
Родная печь малым-мала.
Чужие кони под Полтавой
Грызут стальные удила.
Нет сил с виденьями бороться:
Бесплотен и мертвецки сер –
Скакун под гетманом смеётся
Здесь, на окраине Бендер.
А вдруг грядущее бедово
Грядёт неволей и бедой?
И над тобою, Мотря, снова
Смеётся месяц молодой.
Любовь. Интриги. Контрибуции.
Теперь другие на коне.
Ещё напишут конституции
Они у Мотри на спине!
Перевод с украинского
Дмитро Кремiнь
Кочубеївна
У Кочубеївни, у Мотрі,
Іще не втрачені роки.
Щоніч од сліз гарячих мокрі
Її шовкові подушки.
Мов піраміди – древні склепи,
Скелет гарцює на коні.
І місяць, мовби лик Мазепи,
Застиг незрушно у вікні.
Поганська ніч з її неславою.
Дідівська піч, малим-мала...
Чужинські коні під Полтавою
Гризуть залізні вудила.
Чи зрана звіється омана,
Яка терзала дотепер?..
Сміється мертвий кінь гетьмана
Десь на околиці Бендер.
А може, знову, може, вкотре
Гряде Невольничий Майдан?
І над тобою, бідна Мотре,
Сміється місяць-молодан.
Любов. Інтриги. Контрибуції.
Нові гетьмани на коні...
Вони ще впишуть конституції
У тої Мотрі на спині!