*** (Анатолий Поперечный, http://er3ed.qrz.ru/poperechny.htm#malinowyi)
Мне шепчут боги: Не узнаешь рая,
Познаешь муки ада, сердца дрожь.
Пойдёшь за нею - потеряешь радость,
Покой утратишь, счастья не найдёшь.
Пойдёшь за нею - встретишь неудачу,
Да и врагов в придачу наживёшь.
Пойдёшь за нею - горечью заплатишь,
Да будет поздно, после сам поймёшь...
Мне шепчут люди, вроде бы не злые,
Печально опуская долу взгляд:
Пойдёшь за нею - проклянут родные,
Да и чужие не благословят.
Пойдёшь за нею, молвит друг-товарищ,
Считай, что дружбы нашей не вернёшь.
Пойдёшь за нею - каши с ней не сваришь,
А просто с голодухи пропадёшь...
Пойдёшь за ней - жизнь станет безотрадной,
Пойдёшь за ней - себе же на беду...
И я пошёл за нею безоглядно,
И по сей день, хоть каюсь, а иду...
1981
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Мені Боги шепочуть: Хочеш раю,
Пізнаєш муки пекла, серця теж.
Підеш за нею – й радості немає,
І спокій втратиш, й щастя не знайдеш.
Підеш за нею - знайдеш сам невдачу,
І ворогів до того ж наживеш.
Підеш за нею – гірко ще поплачеш,
Та буде пізно після вже, еге ж...
Шепочуть люди добрі, а не злидні,
І сумно погляд долу воротЯть:
Підеш за нею - проклянуть і рідні,
Та і чужі навряд благословлять.
Підеш за нею, - мовить друг-товариш, -
І не повернеш дружби вже, еге ж.
І з нею - кашу ти, навряд чи, звариш,
А з голоду, напевно, пропадеш...
Підеш за нею – не чекай відради,
Підеш за нею - тільки на біду...
І я пішов за нею безоглядно,
І йду донині. Каюсь, але йду...