C.Н.-К.
Не самотність мене лякає,
і не тиша мій спокій злить -
твого подиху вже не маю,
погляд згас. Тепер вічність - мить.
Я шукаю свою провину
У тому, що твій танець спить.
Схід і захід, боротьба, безсилля.
Син. Життя. Знову вічність – мить.
Бачу іграшку з мого дитинства,
Ніби перше люблю, ніби ти…
Прокидаюсь – лиш мара іскриста.
Це мій ранок без тебе зітлів.