Дмитро Креминь. Отлетал, растворился в росе...

Владимир Сорочкин
Отлетал, растворился в росе
самолётик, упав на травинку,
лишь оставил над влажным шоссе
золотую свою паутинку.
Тихо песню выводит сверчок
в переливчатом утреннем свете,
и под солнцем малыш-паучок
сушит за ночь намокшие сети.
Мой сынок - сон ночной, как наркоз,
мы забудем сквозь яркие блики.
Вот лохматый паук-бомбовоз
чёрным шлейфом окутал былинки.

Мы - живые, сынок! Так живи,
по земной суете не печалься...
Зарыдаю в объятьях травы:
отлетался и я, отлетался.
Гулко бьётся сердечко твоё...
Но - прости мне, родная кровинка, -

и над нами паук наснуёт
золотую свою паутинку.

Перевод с украинского


Дмитро Кремiнь

* * *

Літачок відлітався - і все.
І розбивсь об високу травинку.
Та протяг над ранковим шосе
Золоту павутинку.
І така тут печаль - лиш смичок
Цвіркуна в цім ранковому світі.
І на сонці малий павучок
Сушить за ніч змокрілі сіті.
Ми важучий, неначе наркоз,
Сон ранковий відкинемо, синку.
Вже хрестатий павук-бомбовоз
Чорним шлейфом обплутав травинку.

А зрадію: які ми - живі!
А згадаю: нащо суєта вся?
Заридаю в високій траві:
Відлітався і я, відлітався.
Гучно б'є серденятко твоє...
Ти пробач, ти прости мені, синку.

Ще й над нами павук наснує
Золоту павутинку!