Анна Сьвирщинська
ПЕРУ СОРОЧКУ
Останній раз перу сорочку,
вітця мого, котрий помер.
Сорочка пахне потом, пам'ятаю
з дитинства запах цей,
стільки років
йому я прала сорочки й кальсони,
сушила
біля п'єцика залізного в майстерні
і він одягав їх без прасування.
Із тіл усіх на світі
звіриних і людських
лише одне цей виділяло піт
вдихаю його
в останній раз. Перу оцю сорочку
і знищую його
на завше
Тепер
по нім зостануться лише картини,
які фарбАми пахнуть
Anna Swirszczynska
PIORE KOSZULE
Ostatni raz piore koszule
mojego ojca, ktory umarl.
Koszule czuc potem, pamietam
ten pot od dziecka,
tyle lat
pralam mu koszule i kalesony,
suszylam
przy piecyku zelaznym w pracowni,
kladl je
bez prasowania.
Ze wszystkich cial na swiecie,
zwierzecych, ludzkich,
tylko jedno wydzielalo ten pot.
Wdycham go
po raz ostatni. Piorac te koszule
niszcze go
na zawsze.
Teraz
pozostana po nim juz tylko obrazy,
ktore czuc farba.