Благословенен день до горнего зенита.
Благословенны мы на берегу Днепра.
Течёт вода времён рекою Гераклита,
в себя вбирая нас, когда придёт пора.
Где Авгий проторил тропу к своим конюшням,
где скиф летит сквозь нас, привстав на стремена, -
над золотом души - в грядущем и минувшем -
копытами стучат над нами времена.
Не фимиам, а дым клубится над тобою -
с таврических полей, белёсых, точно мел, -
и кровь моя уйдёт с днепровскою водою
туда, где в камне скиф опять окаменел.
Благословенны все...
Но снова землю роют,
Просеивая прах иных времён и стран...
Не за горами день и час, когда откроют
«При высохшем Днепре» - роскошный ресторан.
И всё ж, пока вода живая - «аква вита»,
доколи журавлям исчезнуть не пора, -
благословенен день до горнего зенита
над призраком воды, над стонами Днепра!
Перевод с украинского
Дмитро Кремiнь
Ріка
Благословенний час.
Благословенні літа.
Благословенні ми на березі Дніпра...
Перетікає час рікою Геракліта,
А вже й крові в ріку перетекти пора.
Де в Авгія стоять смердючі машталірні,
Де скіфські коні б'ють копитами по нас, -
Над золото душі, над наші думи лірні
Копитами гримить і грейдерами час.
Не пахне фіміам. А ти все вище, диме,
З кінбурнських узбереж, таврійських полинів...
Мою гарячу кров гарячий Дніпр нестиме
Там, де камінний скіф ще раз окам'янів.
Благословенні всі! -
Як славно землю риють,
Як прахом до небес - і вічне, і старе...
Не за горами день, і вік, коли відкриють
«При всохлому Дніпрі» - валютне кабаре.
Та поки ще вода - предвічна «аква віта»,
Та поки журавлям вмирати не пора, -
Благословенний час!
Благословенні літа
Над привидом води, над стогоном Дніпра!