Це море пахне сонцями епох,
Розгойдується небо тонким ситцем.
Ми обійнявшись, йдемо собі вдвох
Крізь захід сонця, до дельфінів. Тихцем
Щось скаже вітер якось повз легені,
А нам що з того, у нас діалог.
Заплетені в одну косу із генів,
Рідніших душ не знає навіть Бог.
Це море пахне рибами епох.
Вода солона берег пеленає,
Ми обійнявшись, йдемо собі вдвох,
І два дельфіна нас охороняють.