Любов, що серце зігрівала,
Прийшла до мене в гості зранку,
Повеселилась, погуляла,
Взяла мене собі за бранку.
Такий холодний довгий вечір,
За перелазом тінь надії,
Вдивляюсь в ніч і ледве бачу,
Твій образ в себе на подвірї.
Стукає ніч в віконну раму
І сторож сон зі мною спить,
Я посилаю телеграму,
У снах до тебе кожну мить.
У снах я тих до тебе лину,
Несуся птахом в небесах,
Горить пожаром без зупину,
Розбите серце в твоїх руках.
А ти в цю мить даруєш ласку,
Своїй супутниці життя,
Малює сон у чорну краску,
Моє нікчемне каяття.
Журба мене заполонила,
Чи ще в коханні я зігріюсь?
Я щастя в гості запросила,
Люблю, страдаю і надіюсь!..
Автор; Рубан Н.П.