Я хочу, коханий, до тебе,
Збагнути не можу за що це?
Сягнула б мов птаха у небо,
Сьогодні, нехай вже, не потім!
Та доля б заслала до тебе,
Чому? Навіть зараз не знаю,
Чому так благанно від мене,
Тебе доля в світі ховає?
Таланить мені щось не дуже,
Чи може така в мене доля,
Але і у лютую стужу,
Коханий, зустрінусь з тобою.
Я довго не можу заснути,
Примари блукають у хаті,
До тебе думками б прильнути,
Й назавжди в тобі заблукати.
Не бачу яскравого світла,
До радощів серце не лине,
Чи може без тебе тендітна,
В мені загубилась людина.