на http://www.stihi.ru/2011/07/27/7897
Ты мыслям, сердцу моему
Несёшь Благое Избавленье!
Открой уста! Как - не пойму -
Нежнее молвить восхваленье?
Сверши, чтобы от пылких слов
Сгорели грязные насмешки,
И Твой второй Приход - Любовь
Принёс, чтоб чад Твоих утешить.
И как всем сердцем ни радей
И ни придумывай решенья,
Безмежной Милости Твоей
Где Слово взять для посвященья?
Молю я! Стекой прикоснись,
Мой Благодетель Всемогущий,
Любовью пропитай нам жизнь,
Чтоб зол избегнуть вопиющих.
В лихих, бушующих громах
Тотчас Святое вспыхнет Слово,
То, что не высказать в словах,
Бездонная Любви основа.
22.05.2014
Ти заполонюєш думки,
Моє Вигоєння Плакуче !
Відкрий уста, бо невтямки,
Ніжніше як Тебе озвучить?
Вчини, аби в словах палких
Згоріли насміх і наруга,
Навчи , як кидать безліч втіх,
Допоки в Славі прийдеш вдруге !
Та як всім серцем не волій,
Як не розмислюй заповзято,
Безмежній Милості Твоїй
Не грішній створення присвяти?
Благаю! Стекою торкнись,
Мій Лагодильник Всемогутній,
Любов'ю пронизай наскрізь -
І згинуть чари каламутні ...
У гуркотливих цих громах
Вмить спалахне в єдинім слові
Вся невимовність у словах,
Вся невичерпаність Любові!