Михайло Хотимський
http://www.stihi.ru/2014/02/27/11839
Переклад з російської Любові Цай
Мені наснився батько раз,
Та він мовчав у тому сні.
Лише у тьмавій далині
Розтанув лик його і згас.
На мене і не глянув він.
Ось до кашкета – змах руки...
Ступив в минуле – не один –
За ним і рота. У віки...
Прокинувся я, закурив...
«Прощай!» – не встиг я... Не сказав...
В житті він мало говорив,
Лиш стиха іноді співав.