Димчо Дебелянов
Переклад з болгарської Любові Цай
Як спрагло я жадав очей палких,
о пишнобарвний квіте весняний!
Гарячої любові жар рясний
побачити волів в очах твоїх.
Який відчув я безум і тепло,
коли долинув голос твій дзвінкий:
— Ось день настав для щастя золотий –
іди, проміння радісне зійшло.
***
Оригінал:
Димчо Дебелянов
Как жадно гледах в твоите очи,
о, дивно хубав цвят на пролетта.
Неугасимий жар на любовта
как жадно чаках в тях да поличи.
И как безумна бе ми радостта,
кога дочух гласът ти да звучи:
— Ела, изгряха твоите лучи —
на щастието златний ден наста.