Димчо Дебелянов
Переклад з болгарської Любові Цай
Ні, не забудемо тихий наш двір,
хату, що тоне в вишневім цвітінні! –
О, не руйнуйте мій спокій і мир,
туго безмірна і спогадів тіні –
я у затворі. Десь світу є шир,
туга безмірна і спогадів тіні,
стража мені – то думок моїх вир,
карою – співи святі і нетлінні!
Ні, не забудемо тихий наш двір,
шепіт і сміх у вишневім цвітінні! –
О, не пробуджуйте спогадів вир,
янголів співи святі і нетлінні –
я у затворі. Десь світу є шир,
туга безмірна і спогадів тіні,
був уві сні мені тихий наш двір,
снив я наш двір у вишневім цвітінні!
***
Оригінал:
Димчо Дебелянов
Помниш ли, помниш ли тихия двор,
тихия дом в белоцветните вишни? –
Ах, не проблясвайте в моя затвор,
жалби далечни и спомени лишни –
аз съм заключеник в мрачен затвор,
жалби далечни и спомени лишни,
моята стража е моят позор,
моята казън са дните предишни!
Помниш ли, помниш ли в тихия двор
шъпот и смях в белоцветните вишни? –
Ах, не пробуждайте светлия хор,
хорът на ангели в дните предишни –
аз съм заключеник в мрачен затвор,
жалби далечни и спомени лишни,
сън е бил, сън е бил тихия двор,
сън са били белоцветните вишни!