С украинского
***
Уж вечер тени в купы сносит,
за горизонт спешит курай*,
и пахнут дальние покосы,
и пахнет дальний отчий край.
Пропахнув солнцем, тропка споро
бежит в медовый сон лугов,
и пахнут юностью узоры
цветных расшитых рукавов.
Хоть комната ещё духами
полна твоими, ночь сюда
пришла. Стоит под воротами.
И громко голосит Беда.
Ржёт конь под куполом небесным,
в голодной выси воет волк,
ты ж в тёмном коридоре тесном
предчувствия проносишь шёлк.
Так каблуки цокочут часто,
так сердце яростно стучит.
И – всё, закончились балясы.
Хмельная, гневом кровь кипит.
------------------------------------------
* Перекати-поле
Оригинал.
***
Вже вечір тіні склав у стоси,
за обрій котиться курай,
і дальні пахнуть сінокоси,
і дальній пахне рідний край.
Ще пахне сонцем біла стежка,
медами пахне сон лугів,
і пахне юністю мережка
червоно-чорних поликів.
Кімната пахне ще духами
твоїми. Але ніч руда
уже чатує біля брами.
Голосить голосна Біда.
Муругий кінь іржить на зорі,
в голодні висі виє вовк,
а ти в тісному коридорі
проносиш начування шовк.
Так часто цокотять обчаси,
так часто серце стугонить.
І — закінчились баляндраси.
І в гніві кров хмільна кипить.