Вперше в життi менi бракує слiв,
А серце в грудях б'ється та кричить.
Обурений десь вiтер шепотiв:
"Сказала б щось! Чого вона мовчить?".
Ми бiжимо вiд щастя якнайдалi,
Бо ще само кудись вiд нас втече.
Шкодуємо i нiби треба жити далi...
Та щось всерединi так болiсно пече.