По мотивам прекрасного произведения Михайло Петренко
Из… астрала… От бывших… товарищей по оружию
(Просили передать), что под вашими бомбами… произведение умолкло…
И останется таковым… пока не сгинет… последний нацист… с Украинской земли.
А пока… остается… читать… именно… так
Дивлюсь я на небо, тай думку гадаю
І що це за «сокіл»... по небу літає
До чого... о, Боже! ти крила віддав...
Щоб ними покидьок... дітей вбивав?
Далеко за хмари, подалі від світу
Шукати пеклі вічно! від горя привіти...
Прощення у сонця і зірок благати
Але в світлі їх ясному злий гріх не вгамувати
Відтепер до участі у смерті поскудный,
Найманець останній, хлопцюга приблудний
Чужий для країни, чужий для людей
Та хіба хто ж любить вбивцю дітей?
Скохавшийся з лихом та вічно!.. страждає
І гірко без долі свій вік коротає
І в горі пізнає його... сторона -
Безлюдне небо, в ньому - сатана
…
Дивлюсь я на небо, да думку… гадаю
Что это… за «сокил»… по небу летает
К чему ему…, Боже! ты крылья отдал…
Чтоб ими подонок… детей убивал?
Далеко за облако, дальше от света
Искать гаду вечно! от горя приветы...
Прощенье у солнца и звезд умолять
Но в свете их ясном злой грех не унять
Отныне к участью в смерти поскудный,
Наемник последний, хлопцюга приблудный
Чужой для страны, чужой для людей
Да разве ж кто любит убийцу детей?
Скохавшийся с лихом да вечно!.. страдает
И горько без доли свой век коротает
И в горе познает – его… сторона -
Безлюдное небо, а в нем – сатана
mlt1986