В твоїм горлі застрягло моє ім'я,
А у сердцi лежить нескiнченнiсть безоднi.
Якщо хтось тебе вб'е, то це точно виявлюсь я,
Той, що з тобою виходить iз середини прямо назовнi.
Може хтось в цьому свiтi чекае на спiвчуття,
Але тiльки не ти, менi так здаеться.
Крiзь тебе тече нескiнченнiсть життя,
I кохання немов вода з джерела з тебе ллеться.
Я не маю надiї взяти тебе в полон,
Зачинити у клiтцi, спiвучую птаху.
Сподiвдаюсь лиш довiку з твоiх долонь
Пити нiжнiсть, не знаючи жодного страху.
Сподiваюсь тебе крiзь свiй всесвiт, мов прапор нести -
Кольоровий стяг на щастя святоi надiї.
Пiд одною ковдрою писати тобi листи,
I дiлити з тобою своi всi дитячi мрii.