Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2014/06/05/8843
Треснул, в общем, семейный сосуд…молоко
По усам не текло, а под стол, на столе…
Растеклось в те бока, где сидело «мале»*,
Разогнав ручеёчки под стиль рококо…
Под столом рыжий кот не лениво сидит,
Языком ловит капли и лижет свой нос…
Озадаченный батька на месте прирос,
Усмехнулась маманька, ладонями вмиг
«Рококо» малышне в их посудки сгребла…
Те ж в «Кто первый»! живей устремились во двор.
А последний смеётся, хитрющий, как вор:
Он разлил молоко – акварели села…
Срисовала бы всё детвора: тёплый дождь,
То, как капли стекли со стола на кота,
Как лизун – шмыг за двери! – и вся маета…
И как лапку кота заласкал тёплый дождь,
И как солнечно-рыжий на поле средь трав
Поразлегшись, затих, коль охота – в крови,
Притаился, поднялся рывком, доказав:
Мышь отныне в зубах – вот вам символ любви!..
Как летел ветерком вслед довольный всесмех,
Детворе всё занятно: и речка, и лес,
И тропинка, расписана взвивом колёс,
Что ведёт прямо а город, подальше от всех…
Подрастут малыши и пойдут по земле
В те края, где гуляют панянка с панком.
Да припомнят не раз на столе молоко,
Вкусность тех акварелей, что лишь на селе…
Орининал:
Тріснув глечик сімейний, парне молоко
Потекло не по вусах - на стіл, по столі
Розтеклося у боки, де пальці малі
Розганяли струмочки у стиль рококо…
Під столом кіт рудий не ледачо сидить,
Язиком ловить краплі та лиже свій ніс…
Приголомшений батько на місці приріс,
Посміхнулася мама й долонею вмить
«Рококо» малюкам у посудки згребла…
Ті ж - в «Хто перший!» з-за столу мерщій, та у двір,
А, останнім прибігший, сміється – блюзнір,
Бо розлив молоко – акварелі села…
Змалювала б усе дітвора: теплий дощ,
Як краплини стікали столом на кота,
Як лизун втік за двері та хвіртку хитав,
Як у лапку кота лоскотав довгий хвощ,
Як побіг сонцерудий у поле і ліг
На травицю, притих, полювання – в крові,
Причаївся, піднявся, стрибком і довів:
Мишенятко в зубах - тож пішов на поріг…
Як летів вітерцем задоволений сміх,
Дітлахам все кумедно: і річка, і ліс,
І стежина, розписана звивом коліс,
Що втікає у місто, подалі від них…
Підростуть малюки та підуть по землі
У краї, де гуляють панянка з паньком,
Та згадають не раз на столі молоко
І які акварелі смачнючі в селі.
* - здесь: малышня