Коли натхнення в стані батарейки,
Яка підсіла від даремних дій,
Коли любов подібна до наклейки,
В глибинах серця стерта без надій.
Коли здається світ, мов знепритомнів,
Залігши стрімко на холодне дно,
Коли ти сам не свій шукаєш зовні
Якусь принаду в дивному кіно,
Що є навколо, де чужі – актори,
А ти глядач – та ракурс не такий.
Блукаєш знову, краючи повтори,
Зовеш щосили втрачені рядки.
Коли бодай одна її присутність
Здіймає вихром радість до небес,
Коли рокують остогидлі будні,
Вбиваючи до справи інтерес.
Коли натхнення в стані батарейки,
Яка запал до краплі віддала,
Коли самотність відшукала рейки
І мчить крізь марево твоїх долань.
Коли час згаяно до збитих митей,
Коли думки притисли до землі:
Вставай з останніх сил, шляхи відкриті,
Ти маєш вдосталь незбагнених слів!
20:57, 19.06.2014 рік.
Зображення: