Як опуститься тиша в окрузі,
Влітку вечір коли настає,
Я пригадую хату бабусі
І дитинство недовге своє.
Я пригадую сад за хатиной -
Закуток віду світу всього,
Запах меду та присмак малини, -
Смак солодкий дитинства мого.
Як у спогади тільки порину,
Так і серце скоріше заб'є...
Воно проситься в рідну хатину,
В незаможне дитинство моє.