«ОСЫПАЛИСЬ ЛИСТЬЯ...»
Марина Ивановна Цветаева (1892-1941 г.)
-------------------Перевод с русcкого на украинский язык: Николай Сысойлов
-------------------Перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев
-------------------Перевод с русcкого на украинский язык: Петр Голубков
-----------------------------------------Марина Цветаева
-----------------------------------------ОСЫПАЛИСЬ ЛИСТЬЯ...
-----------------------------------------Осыпались листья над Вашей могилой,
-----------------------------------------И пахнет зимой.
-----------------------------------------Послушайте, мертвый, послушайте, милый:
-----------------------------------------Вы всё-таки мой.
-----------------------------------------Смеетесь! – В блаженной крылатке дорожной!
-----------------------------------------Луна высока.
-----------------------------------------Мой – так несомненно и так неприложно,
-----------------------------------------Как эта рука.
-----------------------------------------Опять с узелком подойду утром рано
-----------------------------------------К больничным дверям.
-----------------------------------------Вы просто уехали в жаркие страны,
-----------------------------------------К великим морям.
-----------------------------------------Я Вас целовала! Я Вам колдовала!
-----------------------------------------Смеюсь над загробною тьмой!
-----------------------------------------Я смерти не верю! Я жду Вас с вокзала –
-----------------------------------------Домой!
-----------------------------------------Пусть листья осыпались, смыты и стерты
-----------------------------------------На траурных лентах слова.
-----------------------------------------И, если для целого мира Вы мертвы,
-----------------------------------------Я тоже мертва.
-----------------------------------------Я вижу, я чувствую, – чую Вас всюду!
____________________________– Что ленты от Ваших венков! –
-----------------------------------------Я Вас не забыла и Вас не забуду
-----------------------------------------Во веки веков!
-----------------------------------------Таких обещаний я знаю бесцельность,
-----------------------------------------Я знаю тщету.
____________________________– Письмо в бесконечность. – Письмо в беспредельность. –
-----------------------------------------Письмо в пустоту.
-----------------------------------------1914 г. http://www.stihi.ru/2014/07/22/6
ОСИПАЛИСЬ ЛИСТЯ...
(переклад на українську мову: Микола Сисойлов)
***
Обсипане листя – на Вашій могилі:
Посла'ння зимі'.
Послухайте, мертвий, послухайте, милий:
Ви все-таки мій.
Що ж, смійтесь! – В блаженній крилатці дорожній
Заря висока'.
Мій – так безсумнівно і так переможно,
Як ця ось рука.
Піду до лікарні я з вузликом рано,
Замру у дворі'.
Ви просто від’їхали раптом, неждано –
До теплих морів..
Я Вас цілувала! Я Вам чаклувала!
Сміюсь над загробним буттям.
Я смерті не вірю! Я жду Вас з вокзалу –
В життя!
Хай листя обсипалось, змиті і стерті
На траурних стрічках слова.
Якщо же для цілого світу Ви мертві, –
Я більше мертва'.
Я бачу, я чую Вас, – чую усюди!
– Що стрічки від Ваших вінків! –
Я Вас не забула і Вас не забуду
Во віки віків!
Таких обіцянок я знаю безцільність,
Пусту суєту.
– Листи в безкінечність. – Листи у безцінність. –
Листи в пустоту.
***
Николай Сысойлов,
21.07.14
===========================
ОКАПВАТ ЛИСТАТА
(превод от руски език на български език: Красимир Георгиев)
***
Ока'пват листа'та над гро'бна моги'ла
в предзи'мен поко'й.
Мъртве'цо, послу'шайте, чу'йте ме, ми'ли:
та Ви'е сте мо'й.
Усми'хнат! В тъка'на от лъ'ч пелери'на!
Висо'ка луна'.
Вий мо'й сте – блени'телно, неоспори'мо,
ръка' за ръка'.
Отно'во с вързо'пче към у'трото кре'там
след бо'лнични дни'.
Вий про'сто по пъ'т сте в голе'ми море'та
към то'пли страни'.
Целу'вах ви! Не'жни маги'и изпла'ках!
С насме'шка към гро'бния ча'с!
В смъртта' Ви не вя'рвам! На га'рата ча'кам –
за Ва'с!
Да ка'пят листа'та, да га'сне поле'ка
на ле'нтите тра'урни гла'с.
Штом мъ'ртъв за це'лия свя'т сте, то не'ка
съм мъ'ртва и а'з.
Аз ви'ждам Ви, чу'вствам, усе'штам! Не сла'вя
венци' и надгро'бен насло'в!
Аз Ва'с не забра'вям, не ште' Ви забра'вя
во ве'ки веко'в!
Безце'лни са те'з обешта'ния, зна'я,
безси'лни в ноштта'.
Писмо' в безпреде'лност, писмо' към безкра'я –
писмо' в пустошта'.
***
Красимир Георгиев http://www.stihi.ru/2014/07/22/6
==========================
ОБСИПАЛОСЬ ЛИСТЯ...
(переклад на українську мову: Петр Голубков)
Обсипалось листя на Вашу могилу,
І запах зими.
Послухайте, мертвий, послухайте, милий:
Ви все-таки мій.
Не смійтесь! – У світлій крилатці доречній!
Зірки; звисока.
Мій – так безсумнівно, так незаперечно,
Як ця ось рука.
Я з вузликом знову піду неодмінно,
В лікарню віддам.
Ви просто поїхали в теплі країни,
По сивим морям.
Я Вас цілувала! Я Вам чаклувала!
Над тьмою могили – сміюсь!
Я смерті не вірю! Додому з вокзалу –
Діждусь!
Обсипалось листя хай, змиті і стерті
На траурних стрічках слова.
Якщо для всього цього світу Ви мертві, –
І я теж мертва;.
Я бачу, я Вас відчуваю – усюди!
Що стрічки від Ваших вінків! –
Я Вас не забула і Вас не забуду
Повіки віків!
Я знаю обіцянок цих недоречність
І їх марноту.
Це лист у безмежжя. Лист у нескінченність.
Лист у пустоту…
***
Петр Голубков
===========================