Упав у безодню квiтень...

Светлана Тимашева
Байдужою буть не вмію
В цей час безсоромний, клятий.
Країна, немов повія -
Розхристана, розіп"ята...

Упав у безодню квітень -
Відвертий, палкий, юначий...
Жебрачить подвір"ям вітер,
Та небо щоденно плаче.

Крізь тугу під ту плаксивість
Птахами летять молитви.
Біда кожен день болить нам,
І скроні фарбує сивим.

07.2014.