Б/алакучий, гомінкий,
Е/нергійний та смішний,
З/аворожуєш словами,
Р/озмовляєш чемно, справно.
У/ житті з`явився сміло,
Ч/ерез відстані уміло
К/инув з`єднувальний шлях.
О/х, лечу до віч, як птах!
О/чі кажуть, без вагань,-
"Л/иш сьогодні з ранніх рань
Е/ксклюзивно для обох
К/азино ввімкне лото.
С/тільки втіхи пропонує!
А/ кохання ним кермує."
Н/іч горіла, як в огні,
Д/ень проводжу, як ві сні...
Р/аптом правду розумію-
В/се ж кохати не посмію.
А/ тобі пора їжджати,
Л/юбий, милий та... жонатий.
Е/кзикуцію дружина
Р/озтягне, немов пружину.
І/, як тільки но впіймає,
Й/ок, пружину обриває.
О/х,- кажу,- пока, прорщай,
В/ечір той не забувай.
("И"/ у віршах звична справа,
Ч/ерез неї, я- примара.)
Посвящается Собеседнику
Автор картины - Яровой Игорь.