Відгук на вірш Олекси Удайко
"Яка в кохань безкрая сила!"
Яке коханнячко у пана
В рядочку кожному, в душі...
Мабуть, паняночка запала,
Ось тому й пише їй вірші!
Мені кортить!.. Пустує ліжко,
Зберуся спати - не засну.
Ніхто не гріє мої ніжки...
Вернути б хоч на мить весну!
Та де там, де там! Шлях на зиму,
Вже побіліла голова,
А в тих очах - так повно диму...
Подяка Богу, що жива!
А ще кортить того кохання... -
Душа ж бо вічно молода.
Сиджу собі, одні зітхання,
В вікно лиш місяць загляда!
02.08.2014