Вольный перевод стихотворения Лины Костенко
"Журавли"
Наталья Сафонова
Отзвучат журавлиные сурны натужно-тоскливо...
Голубая сюита умчится за клином во след...
И застенчиво пальчиком тронет дремливая ива
Струны осени...Дождик проплачет куплет.
Не печалься, арфистка, не гнись уже, пОлно.
На дрожащие плечи накинь черно-бурый туман.
Ты мелодию знойной любви мне исполни,
Без которой пронзительно зябко словам.
Ты сыграй для меня плач осенний калины,
Ты сыграй обо всём, что сегодня тебя попрошу.
Я за это тебе не скрипичный, а ключ журавлиный
Во всё небо над полем озимым, стихом напишу.
05.08.2014.
_________________________________________________
Ліна Костенко "Ті журавлі..."
Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.