Я знову у скорботі, бо у ліжку,
А в голові думки, думки, думки…
Та в нім не забарюся, буду трішки,
Нап’юся лиш із Божої ріки!
Покаюся за марнотратство часу -
Тілесне було ближче до душі,
Робила всю роботу свою, власну,
І не шукала зустрічі в тиші!
Тепер ось в ліжку, то й шепчу до Бога,
Що немічна і силоньки нема,
Без Нього і дорога вся убога,
І як же гірко бути без ума!
Хоч я і в ліжку, є ще сила духа,
Що є сильніша тіла і душі.
Мій дух Святого зараз Духа слуха -
Його можливо чути лиш в тиші:
- А ось і час знайшовся для розмови,
І для молитви, Божого Письма…
Готова ти до Божої промови? -
Ти не всесильна, коли йдеш сама!
08.08.2014