Вольный перевод стихотворения
Лины Костенко "Між іншим"
Наталья Сафонова
Когда я буду даже седовласой,
и жизнь затянет слякотной тоской,
а для тебя останусь я прекрасной,
а для кого-то, может, никакой.
А для кого-то фурией, зазнайкой,
а для кого-то коброй и Ягой.
А между прочим, если без утайки -
то я была и этой и другой.
Несобранной была и безоружной,
без опыта и вычурных идей.
Ирония во мне болела дружно
суставом каждым сущности моей.
Не ведало мещанское отродье,
как захлебнувшись от лихих расправ,
душа-подранок нА люди выходит,
себя в невинный смех забинтовав.
Опасно в жизни, как на поле минном.
Я магазинный минимум всего
просила б:- Будьте вежливы взаимно!
Довольно бед для века моего.
Когда б на то моя и Божья воля,
повсюду написала бы курсивом я:
-Полным-полно на белом свете горя.
Взаимно, люди,будьте же красивыми!
12.08.2014.
____________________________________________
Оригинал:
Лина Костенко "Мiж iншим"
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!