..так буває..
..втрачаєш друзів..
..розумієш-
нема вороття..
..журавлиним ключем..
мов у вирій..
..тільки пам'ять не йде взабуття..
..бо ми люди..
..ми все розумієм..
..крізь життя в собі пам'ять несем..
..а як їм..
..нашим браттям молодшим..
..вони пам'ять хоронять живцем..
..їм не можна..
..ні словом..ні ділом..
..розказати..що друга нема..
..і чекають вони..без надії..
..без думок..і без сил..
..та дарма..
..час від часу сльоза..
..погляд мертвий..
..що в душі там??..
..як серце болить??..
..нам не доля слова їх почути..
..але доля відчути цю мить..