Живе у нас чудовий, невтомний пiшохiд

Любовь Постникова
Живе у нас чудовий, невтомний пішохід,
відправиться під осінь у довгий він похід.
Ви чули його голос, ви чули його крик,
улітку він горлає серед річок, боліт.

 
"Дере" завзято пісню удень і кожну ніч,
ні соловей ця птиця і, навіть, і не сич.
Дивуються малята: - Коли ж ти, пташко, спиш?
Коли кричить постійно, мовчить сухий камиш.


До Африки він пішки мандрує по землі,
долає перешкоди, повірте, немалі.
Завбільшки з перепілку, так може це циркач,
Ні, пташка ця сіренька і звуть її - деркач.