Зовiть до себе Господа

Людмила Дзвонок
Як хочеться писати про любов,
Про літечко, яке вже на відході…
Думки мої  сягають в небо знов,
Щоби країні жити у свободі!

Молюсь цілодобово за життя,
Навчаю діток і рідню молитись,
Коли вже гріх, щоб мали каяття –
Ми можемо в житті всі помилитись.

І в церкві я служитель, то й служу –
Сестер всіх наставляю Божим Словом,
Ось завтра їм про святість розкажу –
Бо з нею лиш під Божим ти покровом!

Як хочеться писати про любов,
Про ніжні руки, диво-поцілунок!..
Думки мої сягають в небо знов,
Щоб Бог надав країні порятунок!

Я знаю – Бог із нами кожну мить,
Він бачить все, все справедливе буде,
Він знає, як війну цю зупинить.
Зовіть* до себе Господа ви, люди!
                17.08.2014

* «і до Мене поклич в день недолі,
 Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!»
             Біблія,  Псалми 50:15.
             Рус. Библия, Псалтырь 49:15)