Ветеранам

Алла Спрыгина
Ти вже не прийдеш на парад,
Мій добрий та розумний тату.
В житті багато різних свят,
День Перемоги – краще свято!
Я зазираю в очі всім,
Хто йде в колоні ветеранів.
Тебе шукаю серед них,
І наче втішаюсь обманом.
І наче полум’я  в грудях,
Та серце рветься на шматочки.
Ми всі з’єднались  в почуттях,
Усі ми їм сини та дочки.
Та слів подяки не знайти,
І квітів мало, мабуть, буде.
Вони живі! Вони ще йдуть,
І їх ніколи не забути!