Я мерзну любий, чу ш, мерзну!

Алла Спрыгина
Я мерзну любий, чуєш, мерзну!
Допоможи мені мерщій!
Мене скував мороз шалений,
Немов наркоз у лікарні.
Ти, мабуть, тут, та, мабуть, і немає,
Зовуть вуста тебе серед ночі.
Як далі жити – вже не знаю…
Ти відгукнись, ти тільки не мовчи.
Моє дихання – то моє признання,
Почуй його,з’єднавшись назавжди.
Не помремо від нашого кохання,
Ми знов воскреснем, в сфері почуттів!