Вольный перевод стихотворения
Лины Костенко "Доля"
Наталья Сафонова
Приснился мне диковинный базар:
под ясным небом, прямо в чистом поле
транжиры и скупцы, и млад, и стар,
себе на выбор покупали Доли.
Одни из них, как павы, хороши,
другие же - как бедные Миньоны.
Одни скупали Судьбы за гроши,
а кое-кто скупал за миллионы.
Платили честью, радостью, мечтой
и прочим всевозможным арсеналом.
Одни платили рублик золотой,
иные - очень ненадёжным налом.
Гадалки-Доли тасовали дни,
лукаво к покупателям тянулись.
Навязывались и ко мне они.
И лишь одна взяла и отвернулась.
А я взглянула в ясный её лик,
окликнула душою эти очи...
Она сказала мне, мол, риск велик,
мол, взять меня и даром не захочешь.
- А вдруг возьму!
- Сперва себе усвой,-
она сказала искренно и строго,-
ты за меня заплатишь головой.
А я невзгод тебе доставлю много.
- Но кто же ты? Мне имя назови!
Чем плата оправдается такая?
- Поэзия - сестра мне по-кровИ,
а наша мать- то правдушка людская.
И приняла её я, как закон,
и вот свершилось чудо неземное:
минула ночь и тот волшебный сон,
осталась только долюшка со мною.
Её сама я выбрала себе.
Ни разу с той поры не разлучились.
Претензий не имеется к Судьбе!-
я с ней по доброй воле обручилась.
24.08.2014.
_________________________________________________
ЛІНА КОСТЕНКО
"ДОЛЯ"
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хто купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.