Вольный перевод стихотворения
Рильський Максим: "В буденщині процвілій і прокислій..."
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=1735
Наталья Сафонова
Средь будней, что замшели и прокисли,
В горячке клеветы и небылиц
Вы светитесь глазищами зарниц,
Предвестники грозы мятежной - мысли.
Темнеет небо. Слышен шепоток
В тиши нависшей дальнего раската.
И вдруг на грудь, что жаждою объята,
На землю льётся пенистый поток.
И пьёт ликуя, трепеща от счастья,
Земля тех капель свежее причастье.
И клонится в изнеможенье крин.
Так вы зовёте человека, непокоясь,
От будней, от погибели, застоя
В просторы белокипенных вершин.
31.08.2014.
_________________________________________________________
Рильський Максим :: "В буденщині процвілій і прокислій..."
***
В буденщині процвілій і прокислій,
У поросі неправди і пліток
Ви сяєте, як очі блискавок,
Передчуття грози буйної — мислі.
Темніє небо. Чути дальній крок
Тяжкого грому в тишині навислій,
І враз на груди, у бажанні стислі,
На землю лине пінявий поток.
І радо п’є, здригаючись од щастя,
Земля краплини свіжі і сріблясті,
І хилиться в знемозі зельний крин.
Так ви, тривожні, кличете людину
Од буднів, од застою, од загину
На снігові простори верховин.
***
Джерело: М.Рильський. “Сонети”. Київ, “Молодь”, 1974.