На засмучену пісню цвіркунів вересневих
вітер відгук складає,
палко, віддано грає,
непомітно торкає
ніжність струн ковили...
Сповідає непевно про розхристані далі
між заквітчаних пелен тепла пасторалі,
між хмарин, що блукають в гілках яворів,
поміж співи птахів,
півнів зойки зухвалі,
щоб, боронь же нас, Боже, від болю й печалі,
мир тривав якнайдалі...
...щоб джмелі, а не кулі
над землею гули!..
Перевод С. Груздевой: http://www.stihi.ru/2014/09/07/9277
На стрекот всех кузнечиков сентябрьских
порывом ветра – отклик,
пылкий, страстный,
играя, незаметно он коснётся
и нежных струн степного ковыля…
Расскажет про распахнутость всех далей,
с подолами цветочной пасторали,
меж туч в потёмках яворов, дворов,
средь пенья птиц
и вскриков петухов…
спаси же нас от боли и печали,
чтоб мир не стал бы – блиц...
...и чтоб шмели – не пули –
гудели... их бы слушала земля!..