Славетна земле, рiдна УКРАЇНО!
Благословенна ти, свята моя.
Душi i серця лагідна перлина,
Очей моїх не гаснуча зоря.
Тебе вбивали, голодом морили,
А ти назло всім катам ожила.
Людською кровію тебе омили,
Яка лилась немов із джерела.
Ніхто не здолає, тебе вільнокрила,
Бо мудрості випила ти із Дніпра.
Тебе не розп'яти на хрест земле мила,
Бо святісь за муки на тебе зійшла.
Хай небо дає невмирущої сили
I висушить сонце останню сльозу,
А рани твої, що так довго кровили,
Залічать дощі у весняну грозу.
Зростай під сонцем, Батьківщино!
За тебе Лавра молиться свята.
Моя соборна, вільна УКРАЇНА,
Квітуча земле, рідна, золота!
Любов свою мені не передати,
Бо слів таких не маю я в собі.
А серце прагне ще сказати
І уклонитися, як матері тобі.