ТРІШЕЧКИ ЕВОЛЮЦІЙНЕ.
Людства розвиток знайшли
Наші науковці.
Висновки такі були:
Перші – наші хлопці!
Всі народи на землі
Йдуть від українців.
Навіть кляті москалі,
Щоб їм всім сказиться!
Заселяла древня людь
Азію. Європу,
Хоч початок свій беруть
Всі від укрантропа.
Потягнулися віки
І свербить в народів:
Не вкраїнці ми, такі
Власної породи!
Копіюємо хохлів
Мов якісь небоги.
То вбираймо до голів.
Що хохли – не боги!
Вища раса? Хоч і так.
Але й ми не гірше!
Може хтось там наплутав?
Першородство інше!
Вже вторинність дістає,
Годі мавпувати!
Самостійне та своє
Треба розвивати!
Почалось тут маяття,
Звичаї руйнують,
Навіть свій ландшафт життя
Теж перейменують.
Західна Галичина,
Щоб не зазіхали,
Стала Галлієй вона,
Ромни Римом стали.
Мови, звісно, творять теж.
Гальську чи латинську –
Не впізнати, бо авжеж
Це не українська.
І пішло т.д. й т.п.,
Всі у лихолітті.
Кажуть, будемо тепер
Самостійно жити!
Там до символів дійшли
Другого порядку.
Ось такими то були
Вкраїнські нащадки!
- Перше діло – прапори!-
Тренькають араби. –
Жовто-сині кольори
Носимо ми якби.
З давнини це і своє.
А нема пошани
Як вкраїнцям. Вихід є –
Кольори змішаєм!
Прапор так зазеленів,
Став своїм за фахом.
І отримали вони
Знамено Аллаха!
- Гасла теж без зайвих чвар
Зміним – важна справа!
Буде в нас «Аллах акбар!»,
Не «Героям слава!».
Будем звичаї мінять.
Ми ж не в Україні,
Треба всім хліви зламать –
Годі їсть свинину!
Оселедці поголить
І, що саме тяжке,
Більш горілочки не пить,
Ні вина, ні бражки!
Забороним з спільних згод
Іншії дрібниці.
Самостійний ми народ.
А не українці!
Так народи і живуть
З тих пір поодинці.
Годувать коли почнуть
Предків-українців?
В них ні совісті нема,
Вдячності хорошій,
В головах одна пітьма…
Гади, дайте гроші!