Україно, прокинься!
Міста горять.
Люди миру всім серцем благають.
Поможіть розігнати ці купи гармат,
Що країну нашу вбивають.
На світанку замість співу птахів
Чути тільки пронизливі крики,
Бомби, постріли чиїхсь хто зна вояків.
Люди вже не вбачають різницю.
Вони миру бажають. Не треба стрільби!
Україно, дай їм умитись
Чистим сонцем на небі з твоєї руки,
Дай їм знову повірити в щирість.
Ця війна вже давно для всіх втратила сенс,
Люди більше не хочуть ділитись,
Бо не вірять більш жодній з сторін в боротьбі,
Стільки болю в серцях оселилось.
Україно, пробач мені сльози мої,
Бо не бачу вже сили боротись.
Тільки в тиші молюся за рідних своїх,
І за те, щоб все це закінчилось.