Помітила я сумнів, твої очі
Мовили все, що не змогли уста.
А я лиш не пробачу сльози ті дівочі,
Які всі ночі лились не з проста.
Яким потрібно було твоє серце.
Ті почуття, що подолали би усе.
Ти ж відштовхнув, та дякую за все це,
Бо цим навчив цінить й любить саму себе!