Вересня минув останній день,
всі дерева золотом укриті,
містом бабине блукає літо.
Та не чуть вже радісних пісень
пташенят: на південь відлетіли.
Все як і завжди,бо все від Бога.
Вже невдовзі вкриються дороги
сивою порошей,снігом білим.
Теплий,свіжий вітерець зітхнув,
то в це літо мабуть вже востаннє,
осінь нині видалася рання...
Вересень нечутно промайнув.
Позади сентябрьские деньки.
Позади сентябрьские деньки.
Все деревья в золото одеты.
В городе гуляет бабье лето .
Птиц не слышно пенье у реки:
улетели в южное тепло.
Все своим чредом,ведь все от Бога.
Скоро парки ,скверы и дороги,
все укроет белым полотном.
Тёплый лёгкий бродит ветерок.
Осень озарилась ярким светом.
Рано в этот год прощаясь с летом,
пролетел сентябрьский денёк.