Прийшла пора.
Прийшла та пора неминуча.
Що світить та не гріє сонце,
І не може сонця лучик
У дощах знайти віконце.
Ще красками вчора літо буяло
А нині вже холодні роси,
Краси чудової не стало
В верби линяють уже коси.
Затихли вже пташині трелі
Розсипала горобина намисто,
Білочки крутять свої каруселі
Дупло встеляють багряним листом.
Хмари сірі, не привітні
Геть стирають колір літа,
Гуляє вітер в підворітні
Просинью земля вже вкрита.
Автор Рубан Н.П.