Не варті всі слова твої й хвилини
Не думай, що у світі є вони одні.
Про інших в давнину склали билини,
Забракло ж почуттів твоїх на довгі дні.
Завадити? Та вже не бачу сенсу...
Прогнати? Ти давно вже й сам пішов...
Забуто пісню давнього романсу
Чого хотів можливо те й знайшов...
Не втілив, ти не зміг, уже немає...
Давні часи наскрізь зовсім промокли .
Тепер не ти і більш не довіряю
Бажаю лиш, щоб всі роти замовкли...
Твої слова не коштують ні центу.
Колись валюта ця безцінною була.
І у житті важливі вже не всі моменти,
Проходжу вільна та із далека.
Словами зустрічати вже не стану,
Ними зігрієш ти когось та не мене.
Час залікує заражену і рвану рану
Рубців додасться але все пройде.
Повір, слова твої пусті, часу не варті
Загублені у просторі розтрощених сердець.
Тобі ніхто, тобі лише шалені жарти
З пригніченням, що усе зводить нанівець!