Повіки благали: "...Сну...!",
А простір плекав в такт тиші.
У грудях збудили весну
І крила здіймали вище.
На думку спадало лиш
Шевченківське: "Наче в Бога...".
Проблеми -то пил, облиш.
Релігія часу Сварога.
Я сердцем в тобі між людей
І під образами храму.
Про себе як той Еней...
Молитву... Священну саму.
Даруй нам безмежне "МИ",
Нехай нас колись буде троє,
На сталім порозі зими,
Дай змогу цвісти весною....