Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Велетнi гарячого вiтру»*
Руби Штейн http://www.stihi.ru/2013/11/23/10655
За бокалом мадеры
Всё чаще переживаю за страну
На солнце выгоревшем
Да про парня
С интересным именем Дон
Похожим на имения Борисвен.
Крылатая мельница в горах,
Привкус солёной воды
В железной рубашке
Сел на собаку
С длинным лохматым хвостом
У которой на ногах кандалы.
Мне делать дырки
Эти руки с деревьев
Привидения машут руками,
Мои друзья стали ветрами.
Мне осталось мечтать
Эту землю посохшую,-
Жёлтую,как волосы
Старых нищих.
Мне вспоминать
Человеку с дырявою памятью
Вечную истину.
_______________________________
Шон Маклех - Великаны Горячего Ветра
«Он просил у Бога один год на то, чтобы завершить свою
работу, и Всемогущий дал ему это»
(Хорхе Луис Борхес)
Великаны горячего ветра
______________________________________________________
* Велетнi гарячого вiтру
Шон Маклех
"Він просив у Бога один рік на те,
щоб завершити свою працю,
і Всемогутній дав йому це."
(Хорхе Луїс Борхес)
За чарочкою "мадери"
Все частіше думаю про країну
На сонці вицвілу
Та про хлопця
З дивним ім'ям Дон -
На ймення Борисфен схоже.
Вітряки на пагорбах!
Смак морської води.
У залізній сорочці
Сівши на тварину
З довгим патлатим хвостом
У якої до ніг причеплені залізяки
Дивлюсь на куцого товстуна.
Мені дірявити
Ці руки з дерева
Химерних махальників
І друзів вітру.
Мені буттям міряти
Цю землю посохлу -
Жовту, як пасма
Старих жебраків.
Мені нагадувати
Людям з дірявою пам'яттю
Одвічні істини.
______________________________________
© Copyright: Шон Маклех, 2012
******фото взято с инета...