Старий Кобзар на кобзі грає,
Сумні акорди видає.
Дівчатко в очі заглядає,
Та у Кобзаря питає:
;Чому такий сумний, дідусю,
Чому закралася журба?;
;Бо важко жить мені, Марусю.
Одному буть – така тяжба.
Нема ні діток, ні рідні.
Й давно померла вже матуся.
Тому й пісні мої сумні.;
Тут сивину погладила Маруся:
;Тепер з тобою буду жити.
Бо хоч малі мої літа –
Немало довелось тужити.
Я, так як ти, теж сирота!;
24.07.2014