Гарячим, пекучим болем
Сьогодні ти знов болиш.
Прожити життя – не поле
Лишень перейти, облиш.
Ти – квітка, Ти-вітер. Слухай,
Де ти навчилась так?
А він шепотить на вухо:
« Прости, я такой дурак!»
Приносить горнятко кави,
Тихенько кидає лід.
І Ти пробачаєш жваво,
Образи не бачиш слід.
І спить учорашнє сонце
На теплому ліжку вій.
Лунає Тобі в віконце
Легеньке моє «Sа Vii*»
* Sа Vii [ce вий] - жду тебя (молд.)