ОСІНЬ ДИКУНСЬКА (Дикая осень)
Автор: Лина Васильевна Костенко (1930 г. р.)
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой
ДИКАЯ ОСЕНЬ
Лохматый ветер-голодранец,
раскинув на полях туман,
юродивый танцует танец,
бьет в бубен солнца, как шаман.
Всё выставил в богатстве красок:
запястья, перья, пояса, –
гудят, в зеленом, папуасы,
сверкая икрами в лесах.
Танцуют с вывертом и свистом,
из хвои звонок тамбурин.
Как выгибает мускулисто
янтарный торс из них один!
С испариной сосновой пряной
гундосит бубен, всех презрев.
Дрожит скелетом деревянным
иноплеменников запев.
Плетутся пленники без жалоб,
по краю леса тут и там…
И падают багрово скальпы
шаману сивому к ногам.
Оригинал
ОСІНЬ ДИКУНСЬКА
Кошлатий вітер-голодранець
в полях розхристує туман,
танцює юродивий танець,
б’є в бубон сонця, як шаман.
І, настовбурчивши окраси –
зап’ястя, пера, пояси, –
гудуть зелені папуаси,
лисніють литками ліси.
Тупцюють з вивертом і свистом,
трясуть глицевий тамбурин
і вигинають мускулисто
янтарні спини стовбурів.
Сосновим потом пахне пряно.
Гугнявить бубон в жовтий рев.
Дрижать скелети дерев’яні
іноплемінників-дерев.
Бредуть приречено – ні скарги –
високі бранці край доріг...
І падають багряні скальпи
шаману сивому до ніг.