Димчо Дебелянов
Немов до Бога грізна сила...
Переклад з болгарської — Любові Цай
Немов до Бога грізна сила
за те, що мстивий і лихий, —
так вечір опускає крила
на виноград скорботний мій.
Тихенько ходять чорні тіні,
а з ними й я серед журби,
час підсумки складати нині —
і покаяння, і ганьби.
Де зелені препишне вбрання,
де грона, сонця повні всмак?
Ах, марне все моє старання,
і мрії марні всі відтак!
Де б серцю лихо перебути,
тепло останнє де, хто зна?
— Там десь гуркоче буря люта
і в пітьмі стереже — Вона!..
***
Оригинал:
Димчо Дебелянов
Като безумна та закана
Като безумната закана
на Бог злопаметен, злорад,
крила отпуща вечер ранна
над моя скръбен виноград.
Пристъпят мълком сенки строги
и с тях пристъпя странно сам
часът на черните итоги —
на разкаяние и срам…
Де мойта свежа, росна зелен,
де грозда, в късен зной налян? —
Ах, моят труд бе труд безцелен
и блян безплоден — моят блян!
И де сега сърце да скрия,
де сетен плам да приютя?
— Далече тътне лиха сприя
и дебне в мрака, дебне — Тя!…